ДІТИ З ДЕФЕКТАМИ ЗОРУ

Означення

Проблеми із зором у більшості випадків пов'язані з порушення функції очей, а не їхніми вадами. Крім того, погіршення зору може бути наслідком деяких дефектів і зах­ворювань (таких, як ретинальна дегенерація, альбінізм, катаракта, глаукома, проблеми з очними м'язами, дефекти рогівки, діабетична ретинопатія, вроджені вади очей, інфекції тощо).

Ступінь дефекту зору буває різним. Абсолютна сліпота - відсутність зорової чут­ливості. Практична сліпота - залишки зорової чутливості у вигляді світлочутливості і здатності сприймати колір, контур або силует предмета. В інших випадках цей дефект виявляється у зниженні здатності зорового сприймання - слабозорості.

В освітньому контексті дітей із такими проблемами можна поділити на чотири ка­тегорії: діти зі зниженою гостротою зору; діти з поганим зором; практично сліпі і повністю сліпі.

Зниження гостроти зору. Такий діагноз свідчить про те, що в дитини є певні про­блеми із зором, унаслідок чого вона може потребувати допоміжних пристроїв і певних змін у навчальному процесі. У багатьох випадках учневі достатньо просто сидіти ближ­че до дошки і тримати книжку ближче до очей.

Поганий зір. Це означає, що проблеми із зором не можна виправити за допомогою традиційних окулярів, медикаментозної терапії або хірургічних методів. Можуть спос­терігатися порушення гостроти зору і порушення поля зору. У людей з поганим зором показники гостроти зору гірші за 20/60°. Це означає, що з використанням допоміжних пристроїв людина бачить на відстані 6,6 м так само, як здорова людина на відстані 20 м. Особи з такими проблемами часто використовують сильні лінзи, телескопічні системи й електронні збільшувальні пристрої. У деяких випадках вони не здатні читати звичай­ний текст і користуються книжками, написаними шрифтом Брайля для сліпих.

Практична сліпота. Якщо гострота зору людини гірша за 20/200° для кращого ока або поле зору менше за 20° для кращого ока, говорять про практичну сліпоту. Це означає, що навіть при використанні допоміжних пристроїв особа бачить у 10 разів гірше за звичайних людей.

Повна сліпота. Людина не бачить нічого.

Характеристика

Порушення зору в дітей можуть викликатися різними причинами: дефіцитом віта­міну А, пораненнями, інфекціями, ювенільним діабетом, ускладненням внаслідок пе­редчасного народження, родовими травмами, порушеннями сітчастої оболонки, пух­линами, менінгітом, пігментозним ретинітом, спадковими розладами (при цьому пере­дусім погіршується нічний зір, а потім відбувається дегенерація нейронів сітківки) тощо.

Вплив проблем із зором на розвиток дитини залежить від виду і тяжкості вад, віку, в якому вони з'явились, а також загального рівня функціонального розвитку дитини. Порушення зору спостерігається в багатьох дітей з вадами розвитку.

Порушення зору можуть бути значною перешкодою на шляху розвитку незалеж­ності дитини.

Сліпі діти не потрапляють до масових шкіл, вони навчаються у спеціальних школах для сліпих, де навчання базується на широкому використанні спеціальних навчальних посібників, розрахованих на дотикове сприйняття, а саме: рельєфні глобуси, карти, ма­люнки, натуральні моделі та муляжі. Навчання грамоти здійснюється на основі дотику. Сліпі читають і пишуть за допомогою спеціального рельєфно-крапкового шрифту Брай-ля. Кожна буква складається з рельєфних крапок. Різні комбінації цих крапок дають можливість одержати 63 знаки. Цього вистачає, щоб означити всі букви алфавіту, циф­ри і розділові знаки, математичні і нотні знаки. Завдяки спеціальному навчанню сліпі здобувають освіту і повну професію, а дехто з них закінчує вищі навчальні заклади.

До масових шкіл потрапляють так звані слабозорі діти. Тобто такі, у яких гострота зору з використанням звичайних засобів корекції (окулярів) від 0,05 до 0,2, а також діти, у яких гострота зору вища, але порушені інші зорові функції, наприклад, звужене поле зору та ін.

Різке зниження зору негативно позначається насамперед на процесі сприймання, воно характеризується великою загальмованістю, вузькістю огляду, зниженістю точ­ності. У зв'язку з цим зорові уявлення їх недостатньо чіткі, яскраві, часто спотворені. У слабозорих утруднене просторове орієнтування.

При роботі, що потребує зорового напруження, вони швидко втомлюються, зір при цьому погіршується. Зорова втома викликає зниження працездатності як розумової, так і фізичної. Ось чому при навчанні у загальноосвітній школі у слабозорої дитини темп роботи швидко відстає від темпу роботи інших дітей, а це веде до невстигання або ж дитина вчиться нижче своїх можливостей. У зв'язку з цим слабозорі у масових шко­лах стають дратівливими, виявляють негативізм, відокремлюються від колективу.

Навчання таких дітей здійснюється у спеціальних школах, де все сприяє насампе­ред збереженню слабкого зору, полегшує зорове сприймання і тим самим запобігає надмірній втомі.

Навчальні аспекти

Рання діагностика порушень зору в дітей дає змогу вчасно надати їм необхідну до­помогу. Сучасні технології (комп'ютери, спеціальні оптичні і відеопристрої) дають мож­ливість багатьом дітям з поганим зором навчатись у звичайних класах. Зрозуміло, що для цього необхідно мати відповідні навчальні матеріали та посібники - книжки, над­руковані збільшеними літерами і шрифтом Брайля, тексти на стрічках тощо.

У процесі роботи з такими дітьми слід сконцентрувати увагу на розвитку вмінь слу­хати і спілкуватися, на орієнтації і пересуванні, на питаннях професійної підготовки, а також на розвитку навичок, необхідних у повсякденному житті. Учні з поганим зором можуть потребувати допомоги вчителя під час користування спеціальними пристроя­ми, що дають їм можливість ефективніше використовувати залишковий зір.

Потрібно мати на увазі, що деякі діти з вадами зору можуть використовувати пери­феричне бачення. У таких випадках навіть якщо голова учня відвернута вбік, це не оз­начає, що він на вас не дивиться.

Необхідно знайомити малят з розташуванням предметів і матеріалів у класі. За будь-яких змін у їх розміщенні слід це робити знову. Для позначення різних зон та центрів діяльності у класі можна використовувати різні види покриття на підлозі або знаки, придатні для тактильної ідентифікації.

У роботі з такими дітьми слід пам'ятати, що діти з поганим зором, значною мірою спираються на інформацію від інших органів чуття. Тому варто стежити за тим, щоб

загальний рівень шуму в класі не був занадто високим. Необхідно заохочувати неза­лежність дітей. Класне середовиоде слід обладнати так, щоб дитина могла діяти само­стійно. Про будь-які зміни в класі слід повідомляти дітям. Особисті шафки дітям з по­ганим зором потрібно призначати в кінці ряду, щоб їм легко було їх знаходити. Для візуальної стимуляції слід використовувати світлі, яскраві предмети різних розмірів і форм.

Іншим дітям доручати називати себе і розповідати про свої заняття, коли дитина з поганим зором наближається до якого-небудь центру діяльності або ігрової зони, опи­сувати малятам події, що відбуваються поруч. У роботі можна використовувати фізичні підказки. Під час вивчення нових умінь потрібно стати за дитиною і продемонструвати правильну послідовність дій, рухаючи її руками. За потреби варто повторити ще кілька разів, поступово зменшуючи свою допомогу.

Перед тим, як починати нове заняття, дітям потрібно розказати, що буде відбувати­ся. Чорне або контрастне обрамлення по периметру аркуша паперу може полегшити малювання дитині із залишковим зором.

При навчанні слабозорих дітей використовуються спеціальні підручники з круп­ним шрифтом, зошити зі спеціальною чіткою розліновкою. Особливе значення має ос­вітлення навчальних місць.

Навчально-наочні посібники сприяють уточненню уявлень дітей: у них відсутні різкі контрасти, більш чітко подаються малюнки, схеми, географічні карти не мають дрібних елементів.

Уповільнений темп навчальних занять, які потребують участі зору, використання спеціальних наочних посібників, які доступні сприйманню дітей зі слабким зором, ши­роке використання індивідуальних форм роботи сприяють тому, що слабозорі успішно вчаться, здобувають освіту, оволодівають доступними їм професіями та успішно пра­цюють на підприємстві. Дехто з них здобуває і вищу освіту.

Своєчасне направлення слабозорої дитини до спеціальної школи допомагає зберег­ти у неї наявний зір і забезпечує їй успішне навчання відповідно до її можливостей, набуття професії, добру адаптацію до суспільного життя. Тому, виявивши дитину з де­фектом зору, шкільний психолог має з'ясувати її можливості навчатися у масовій школі, а в разі потреби поставити питання про переведення її до спеціальної школи.

ЯК ТУРБУВАТИСЯ ПРО ЗІР ДИТИНИ

Сім'я, де росте і виховується дитина із зоровою патологією, потребує особливої ува­ги і піклування. Адже крім травмуючого впливу на дитину хвороба виявляється психі­чною травмою і для батьків. Більшість батьків гостро потребують допомоги фахівців у питаннях виховання, навчання і розвитку дітей з порушенням зору.

Охороні зору дітей в Україні приділяється велика увага. Огляд лікарем-офтальмо-логом проводиться в пологовому будинку, далі в 2-місячному віці, до року, в 2,4,6 років і надалі щорічно в школі. Це дає можливість рано виявити відхилення від норми в орга­нах зору.

Процес вдосконалення зору починається відразу після народження дитини. Немов­лята, які щойно народилися, замість облич рідних бачать лише розмиті силуети та кон­тури з плямами. Упродовж шести місяців зорові образи стають більш різкими. У дво­річної дитини завершує своє формування стереоскопічне сприйняття оточуючого.

Саме у цьому віці батьки особливу увагу мусять звертати на можливу появу помут­ніння рогівки чи кришталика та його усунення; виправлення потребує також і косо­окість, оскільки вона заважає дитині сприймати стереоскопічні образи.

Бінокулярний зір починає формуватись у дітей у 3-4-річному віці. У цей час діти, як правило, починають гратися разом.

Організація ігрових куточків відпочинку (в групах та в кожної дитини вдома) по­винна відповідати офтальмологічним рекомендаціям. Наприклад, настільні ігри (мо­заїка, лото, книжки-розмальовки тощо) рекомендуються при розбіжній косоокості; ігри типу кільцекидів, баскетболу, мольберти для розглядання картинок та малювання -при збіжній косоокості.

Найгірша працездатність спостерігається при ураженні зорового нерва, дегенерації сітківки.

Для попередження зорової втоми необхідно суворо стежити за виконанням школя­рами правил гігієни зору та дотриманням певних санітарно-гігієнічних вимог.

Привчати дітей виділяти хоча б 20-30 хв на добу для догляду за очима. Навчити дітей робити промивання очей, температурно-водну стимуляцію (гаряча-льодяна вода) впродовж 1 хвилини.

Привчати дітей стежити за чистотою окулярів, не дозволяти читати лежачи, при недостатньому освітленні.

Слідкувати за дотриманням рекомендованого носіння окулярів, тільки в такому випадку можна зберегти або покращити зір.

Привчати дітей робити вправи для очей, які знімають напруження, відновлюють

зір.

Відновити зір дітям допоможе і правильне харчування. У щоденному раціоні дити­ни повинні бути продукти, багаті на вітамін А (морква, помідори, петрушка), С (капус­та, цитруси, ягоди, яблука), В-комплекс (горіхи, зернові, риба, жовток яйця, виноград, абрикоси, мед).

Батькам слабозорої дитини необхідно знати зміст діагнозу, пов'язані із ним особли­вості зорового сприймання. Відповідно до них потрібно організувати побут та робоче місце дитини.

Столи і стільці повинні відповідати зросту дитини. Для цього раціонально користу­ватися таблицею:

Зріст дитиниВисота над підлогою в см
краю дошки столукраю сидіння
100-115 см4828
115-130 см5432
130-145 см6036
145-160 см6640
160-175 см7244
Вище 175 см7848

Сидіти дитина повинна так, щоб ноги міцно впиралися в підлогу всією ступнею.

Необхідно правильно організувати освітлення: крім загального освітлення слід включити настільну лампу на 60 Вт з матовим або темним абажуром. Світло повинно падати на сторінку зошита чи книги зліва.

Слідкувати, щоб дитина сиділа прямо.

Очі від робочої поверхні мають бути на відстані зігнутої в лікті руки (30-40 см).

Підручники та зошити використовувати з чітким шрифтом. Відстань від очей до книжки - 33-35 см. Коли ця відстань менша - швидко наступає зорова втома та втома м'язів спини та шиї.

Між заняттями, пов'язаними з напруженням зору, слід зробити спеціальну зарядку: підійти до вікна і деякий час дивитися вдалечінь. Школярам при виконанні домашньо­го завдання після години роботи перерву на 5-10 хв, виконати кілька гімнастичних вправ, провітрити в цей час кімнату. Більше бувати на свіжому повітрі. Корисні рухливі ігри. Привчати дітей до занять фізкультурою, за рекомендацією лікаря визначити групу здо­ров'я.

Зусилля батьків, у сім'ї яких виховується дитина з вадами зору, повинні спрямову­ватись на те, щоб не перешкоджати їй у задоволенні природного бажання дивитись на те, що їй цікаво.

Яскраві особисті речі, відповідно освітлене робоче місце допоможуть Вашій дитині краще орієнтуватись у власній домівці, почуватись затишно.

Батькам варто пам'ятати, що саме Вони відповідальні за те, чи вміє їхня дитина (в якої встановлено той чи інший зоровий діагноз) дивитись телевізор. Під час перегляду телепередач дитина з вадами зору обов'язково повинна користуватись окулярами; три­валість перегляду не повинна перевищувати 1 години. Більшість лікарів рекомендують дивитись телевізор дітям не частіше 2-3 разів на тиждень. При перегляді передач у кімнаті обов'язково вмикається верхнє освітлення.

ПОРАДИ ОФТАЛЬМОЛОГА

М'язи очного яблука

Щоб м'язи добре працювали, їх потрібно тренувати. А коли ми надягаємо окуляри і ходимо весь час у них, то очні м'язи перестають працювати. Перший закон доброго ба­чення - це рух. Коли око рухається, значить воно бачить. Зір очей, які дивляться не мигаючи, слабшає. Всі заняття мають за мету зруйнувати звичку дивитись, не кліпаю­чи, пильно, уважно в одну точку.

Нормальне око кліпає часто, щоб рівномірно розподілити слізну рідину, яка виді­ляється сльозовими залозами, по поверхні очного яблука. Сльози не тільки постійно зволожують рогівку, але і дезінфікують око, захищаючи його від мікробів та інших до­

мішок, які є у повітрі. Зцілення очей можна досягти лише завзятою працею, вмінням долати труднощі і великим бажанням виправити вади зору. Слід уникати озлоблення, образ, ненависті, хвилювання, страху та інших негативних емоцій. Необхідно викорис­товувати спеціальні прийоми: пальмінг, соляризацію, релаксацію.

Пальмінг - це прийом, при якому можна досягти найбільшого ступеня розслаб­лення.

Центр долоні має бути над центром очного яблука, основа мізинця - на переніссі, як місток окулярів. Долоні повинні щільно закривати очі, щоб наступила цілковита тем­нота, щоб жоден промінчик світла не проникав до очей. Уявно темноту слід ще згусти­ти, уявити чорну ріллю. Лікті поставити на стіл, сісти найзручніше. Спина пряма, голо­ву не схиляти. Обов'язково розслабитись. Через секунду-дві відчуваєте, як приємне тепло проникає з долонь в очі все глибше і глибше. Наступить таке відчуття, що очі, як і мозок, і все тіло наповниться теплом. Тепер можна уявити собі що-небудь дуже при­ємне, пригадати, наприклад, радісну, світлу подію свого життя. Під час иальмінгу необ­хідно добитись бачення абсолютно чорного кольору. Цього досягти можна лише тоді, коли психіка людини перебуває у спокої.

Для зміцнення, оздоровлення і відновлення зору необхідне сонячне світло. Очі роз­квітають від сонячного світла, тепла, стають міцнішими, здоровішими. Кожний день слід починати із соляризації, яка є суттєвою допомогою очам.

Соляризація - це сонячні ванни для закритих очей. Починати потрібно з 1-2 хви­лин, пізніше тривалість можна продовжити. Слід привчати очі і до сильнішого соняч­ного світла, дозволяючи променям сонця падати спочатку на закриті, а потім на кілька секунд і на відкриті очі. Щоб виключити можливість появи напруженості, варто роби­ти легкі повороти головою в різні сторони. Після кожної вправи потрібно покліпати очима.

Вправи для активізації роботи м'язів очей

Комплекс 1

(знімає напругу з м'язів очей, покращує кровообіг)

1. В. и. - сидячи: щільно закрити очі і широко відкрити їх з інтервалом в ЗО секунд (5-6 разів підряд).

2. Подивитись вверх, вниз, вправо, вліво, не повертаючи голови (3-4 р.).

3. Кругові рухи очима по 2-3 секунди (3-4 р.).

4. Швидке підморгування впродовж 1-2 хвилин.

5. В. п. - стоячи перед вікном: дивитись далеко вперед 3-4 хвилини.

Комплекс 2

(знімає втому очей, покращує кровообіг, розслаблює м'язи очей)

1. Дивитись прямо перед собою 2-3 секунди.

2. В. п. - стоячи: поставити вказівний палець на відстань 25-30 см від очей, перевес-ти погляд на кінчик пальця і дивитись 3-5 секунд, опустити руку (повторити 4-5 р.).

3. В. п. - стоячи, ноги на ширині плечей:

а) опустити голову, дивитись на носок лівої ноги;

б) підняти голову, подивитись у правий верхній куток кімнати;

в) опустити голову, подивитись на носок правої ноги;

г) підняти голову, подивитись у лівий верхній куток кімнати (повторити 3-4 р.).

4. В. п. - стоячи біля вікна:

а) подивитись на верх дерева перед вікном;

б) найти і прослідкувати за польотом птаха;

в) перевести погляд і назвати будь-який предмет на землі.

Комплекс З

(покращує кровообіг, координацію в горизонтальній площині)

1. В. п. - сидячи:

а) трьома пальцями кожної руки легко надавити на верхнє віко відповідного окаі потримати 1-2 секунди;

б) зняти пальці (повторити 3-5р.).

2. В. п. - сидячи:

а) витягнути руки вперед, дивитись на кожний палець витягнутої руки, яка розміщена на рівні очей;

б) повільно наблизити пальці, не зводячи з них очей (повторити 3-4 р.).

3. В. п. - стоячи, голова нерухома:

а) відвести напівзігнену руку з іграшкою в бік;

б) повільно рухати іграшкою справа наліво і слідкувати за нею очима;

в) повторити вправу в протилежний бік (робити вправу 4-5 р.).

Комплекс 4

(сприяє покращенню координації рухів очей і голови, розвиває складні рухи, підви­щує стійкість вестибулярних реакцій)

1. а) підняти очі вверх;

б) опустити очі;

в) повернути очі в правий бік;

г) повернути очі в лівий бік ( повторити 3-4 р.).

2. а) підняти очі вверх;

б) робити ними кругові рухи за годинниковою стрілкою;

в) робити ними кругові рухи проти годинникової стрілки (повторити 2-3 р.).

3. В. п. - стоячи, ноги на ширині илеч:

а) подив,йтись на носок лівої ноги;

б) підн'лти голову, подивитись на лампочку;

в) опу стити голову, подивитись на носок правої ноги;

г) підняти голову, подивитись на лампочку.

Комплекс 5

1. В. п. - стоячи, руки з м'ячем донизу:

а) підняти м'яч перед очима, широко відкрити очі, подивитись на м'яч;

б) опустити м'яч;

в) підняти м'яч перед очима, примружити очі, подивитись на м'яч;

г) опустити м'яч.

2. В. п. - стоячи, руки з м'ячем донизу:

а) повільні кругові оберти зверху до низу в правий бік;

б) оберти в лівий бік, слідкувати за напрямом руху м'яча (повторити 4-5 р.).

3. В. п. - стоячи, м'яч у витягнутих руках. Згинання рук:

а) піднести м'яч до носа;

б) відвести у вихідне положення, прослідкувати очима за рухом м'яча (повтори-ти 4-5 р.).

Вправи для очей

1. Звести погляд доверху і всередину, направивши його в точку між бровами. Диха­ти ритмічно, дивитись спокійно і без напруги, не кліпати очима, не піднімати голову вверх, тримати її рівно. При появі втоми вернутися в вихідне положення, моргнути.

2. Скосити очі донизу і всередину, направивши погляд на кінчик носа. Дихати рит­мічно. Дивитись на ніс, не відриваючись, не напружуючи очі і не кліпаючи. Ні про що не думати, просто уважно дивитись.

3. Не повертаючи голови, повести очима якомога далі вліво. Затриматись в цьому положенні. Не кліпати очима, при втомі повернутись у вихідне положення.

4. Те саме в правий бік. Повторити 2-3 рази, після цього моргнути декілька разів.

5. Виберіть якийсь предмет, який знаходиться перед вами, і повертайте голову вліво і вправо, не відриваючи погляд від цього предмета.

6. Те ж саме, але голову піднімати вверх-вниз.

7. Дивитись на предмет, малюючи підборіддям круги за годинниковою стрілкою і проти неї.

Рухи очима по колу і вісімка

1. Погляд направлений вперед. Підняти і опустити очі, описати ними по цій точці 7 кіл максимального радіуса за годинниковою стрілкою. Рухи повинні бути повільними, без ривків. Голова не рухається.

2. Те саме, але проти годинникової стрілки.

3. Вправи 1,2, але при закритих очах.

4. Описування очима горизонтальної і вертикальної вісімки - 7 разів.

5. Те саме, але при закритих очах.

Рухи очима в сторони

1.Вверх - вниз (7 разів).

2.Вліво - вправо (7 разів).

3.Прямо - вверх - прямо - вниз (7 разів).

4.Прямо - вліво - прямо - вправо (7 разів).

5.Дивіться по діагоналі: лівий верхній кут - правий нижній кут (7 разів).

6.Лівий нижній кут - правий верхній кут (7 разів).

7. Скосіть очі наліво: вверх - вниз (7 разів). Погляд повинний рухатись на стіні попрямій, перпендикулярно підлозі.

8. Скосіть очі направо: вверх - вниз (7 разів).

9. Дайте волю фантазії: наприклад, описуйте очима півкруги, різні геометричні фігури чи рухайте ними хаотично. Рухи не повинні бути обов'язково швидкими, головне де зібраність.

Зміна фокусної відстані

1.Максимально наблизити до очей кінчик шарикової ручки (вушко голки), намага­ючись бачити ясно і чітко всі деталі. Трішки затриматись в цьому положенні. .

2.Подивитись вдалечінь і знову повернутися у вихідне положення (5 разів одним і 5 разів другим оком).

3.Погляд переведений на палець руки, десь на відстані 40-50 см по прямій від об­личчя. Тепер палець то наближається, то віддаляється (на відстань витягнутої руки) від очей; досягти такої різкості, щоб на пальці побачити малюнок шкіри (10 разів).

4. Те саме, але палець рухається вліво - вправо (10 разів).

5.Дивіться на кінчик носа, а потім у простір. Кінчик носа і точка в просторі повинна бути приблизно в одному напрямі (10 разів).

6.Дивіться на кінчик носа, а потім на кінчик пальця. Палець нерухомий, на відстані 20-30 см від обличчя (10 разів).

Розвиток орієнтації в просторі, зорової і слухової уваги, нюху

1. Пограти з дитиною в гру "Впізнай за запахом". Дитина повинна закрити очі, а ви запропонуйте понюхати овочі, фрукти, ягоди.

2. У вихідні дні проведіть з дитиною гру "Вгадай за звуком". Дитині запропонуйте закрити очі і уважно слухати звуки, які видають різні предмети: м'яч, брязкальце, піа­ніно, будильник тощо.

3. Разом з дитиною виріжте паперову смужку 4x50 см, під час прогулянки слід виз­начити силу вітру за допомогою паперової смужки. Хай дитина словесно пояснить, з якого боку дує вітер.

4. Під час прогулянки запропонуйте дитині показати, які об'єкти (гойдалки, дерево, будинок) знаходяться від неї зліва, справа, попереду, позаду.

5. У вихідні дні проведіть з дитиною вправи: на відстані 70-100 см, на рівні очей дитини водіть (наближуйте) предмет до носа. Дитина повинна дивитись на предмет до тих пір, поки зіниці можуть слідкувати за рухом предмета. Як тільки зіниці почнуть розходитись, предмет відсуньте у вихідне положення.

6. Під час прогулянки в ліс проведіть з дитиною гру "Хто шумить у лісі". Хай дити­на скаже, з якого боку звук і хто його видає.

7. Під час прогулянки хай дитина послухає різні звуки: спів птахів, шелест листя. Хай дитина назве, чий звук.

8. Поправляйте дитину в шнуруванні черевичка, навчіть зав'язувати шнурки. Запи­тайте, який черевик дитина вдягне на ліву, праву ногу.

ПОРАДИ ОФТАЛЬМОЛОГА ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ

1. Вранці і ввечері проводити вправи для корекції зору. Візьміть будь-який предмет (олівець, іграшку), водіть ним зліва направо на рівні очей дитини на відстані 50 см.

2.На віконне скло наклейте кружок радіусом 3-4 см (червоного, жовтого, зелено­го кольору). Дитина дивиться спочатку на кружок, а потім на конкретний предмет вдалині. Кружок наклеїти на рівні очей дитини на віддалі 30-35 см, повторити 5-7 разів.

3.Під час прогулянки зверніть увагу дитини на нерухомі далекі і високорозміщені предмети й об'єкти. Дати дитині бінокль, щоб вона дивилась через нього.

4.Використовуючи отримані на заняттях знання, запропонуйте дитині навчити Вас зробити паперовий кораблик. Під час прогулянки до водойми нехай дитина пускає іграшку і слідкує за його рухом.

5.Під час літньої відпустки проводьте з дитиною ігри, пов'язані з орієнтацією і зо­ровим контролем: баскетбол, бадмінтон, волейбол, ігри з м'ячами.

6.У вихідні підіть з дитиною на високогір і запропонуйте їй подивитись на місто, що лежить внизу та на його об'єкти.

Аксіома очей

1. Все, що корисно для тіла, корисно і для очей.

2.Вправи для тіла корисно діють і на очі, але очам ніколи не буває достатньо тільки цих вправ - їм необхідні ще й власні.

3.Вправи для очей зміцнюють і розвивають зір лише в тому випадку, коли викону­вати їх систематично - щодня і по декілька разів упродовж дня.

4.Втома очей - одна з ознак загальної втоми тіла. Очі, як і всякий орган, потребу­ють перепочинку: сама властивість очей до роботи передбачає відпочинок, а відпочин­ком для них є розслаблення психіки, вправи і сон.

5.В основі всіх порушень зору лежить напруження і перенапруження психіки. Іде­альний зір набувається тільки розслабленням. Зробіть рівний і радісний настрій, розс­лаблення стилем і нормою свого життя, якщо хочете мати здоровий зір.

6.Сонячне світло і бачення чорного поля закритими очима - два важливі елементи в оновленні і підтримці здорового зору.

7.Ранкове вмивання очей холодною водою (хлюпання на закриті очі 15-20 разів) і масаж рушничком - обов'язковий атрибут кожного ранку.

Дихання для посилення кровообігу в очах

1. Стоячи, ноги разом.

2. Зробіть повний вдих. Затримайте дихання на видосі, закрийте очі.

3. Нахиліться вперед так, щоб ваша голова була нище рівня серця. Коліна можналегенько зігнути. В тілі не повинно бути напруги. Кров при цьому поступає безпосеред-ньо в голову і очі. Це буде кров, насичена киснем. Очі залишаються закритими.

4. Залишайтеся в цьому положенні, рахуючи до 5. Поступово збільшуйте до 15.

5. Спокійно і повільно випрямтесь. І зробіть повний видих через рот.

Берегти зір школяра

В шкільному віці дитині доводиться багато читати (окрім того, що великий об'єм матеріалу за шкільною програмою, є ще багато рекомендованого до ознайомлення матеріалу поза програмою) і тому навантаження на зір у нього велике, і якщо не проявляти належної турботи про орган зору то цей орган можна досить швидко «посадити».

Щоб зберегти орган зору в хорошому функціональному стані на можливо триваліший термін - на все життя, - необхідно постійно пам'ятати про наступні прості правила і виконувати їх:

• не читати дуже довго - по декілька годин підряд; а якщо доводиться читати багато - давати очам регулярний відпочинок (можна закрити їх на декілька хвилин і легкими рухами пальців промасажувати шкіру довкола очей; інший ефективний спосіб зняти напругу з очей - це деякий час дивитися удалину, бажано на що-небудь зелене);

• уміти забезпечити оптимальне освітлення робочої поверхні, - щоб світло не було ні мізерним, ні сліпучим; освітлення повинно бути також рівномірним;

• між органом зору і сторінкою повинно витримуватися відстань близько 30см; книга по відношенню до читача має бути розташована таким чином, щоб відстань від першої строчки сторінки до очей і відстань від останньої строчки сторінки до очей були однакові;

• не читати в транспорті, що рухається;

• не читати лежачи;

• бажано, щоб папір, на якому віддрукований текст, не був дуже глянцевим, щоб він не давав сліпучих відблисків;

• малюнок шрифту має бути максимально простий; не повинно бути так званих серифів (горизонтальних рисок, якими завершуються вертикальні лінії літер); висота букв має бути не менше 1,5 мм.

Кiлькiсть переглядiв: 3049

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.